ВИКОРИСТАННЯ «НЕПРАВИЛЬНИХ» ЗАПИТАНЬ
Суть. Зміст питань багато у чому визначає відповідь. Застосування. Зміст питання визначає напрям та межі експертного дослідження. Формулювання запитань залежить від того, якого результату ви хочете досягнути: отримати вагомий засіб доказування чи нейтралізувати його. У першому випадку запитання повинні бути точні, вичерпні, однозначні, не виходити за межі спеціальності експерта, відповідати предметові експертизи та формулюватися з урахуванням наукових можливостей експертного дослідження. " Тому під час вирішення питання про призначення експертизи потрібно активно заперечувати проти питань протилежної сторони або корегувати, уточнювати їх. Серед нейтралізуючих («неправильних») запитань, зокрема такі: 1. Розмиті. Такі питання розширюють межі дослідження і цим ускладнюють роботу експерта. Відповіді на них, як правило, є неповними. 2. На межі різних наук. Для того, щоб відповісти на запитання експерт змушений вийти за межі своєї спеціальності. Такі питання дають можливість заперечувати компетентність експерта. 3. Питання-синоніми. Висновок з цих питань дає ту саму інформацію, але за формою ці питання різні. Відповіді не будуть тотожними, а тому в них можна знайти суперечності. 4. Запитання, відповідь на які залежить від урахування певних обставин. Відповідь на це питання буде неповною. 5. Двозначні запитання. Сформульовані так, що припускають різне тлумачення.
Суть. Зміст питань багато у чому визначає відповідь. Застосування. Зміст питання визначає напрям та межі експертного дослідження. Формулювання запитань залежить від того, якого результату ви хочете досягнути: отримати вагомий засіб доказування чи нейтралізувати його. У першому випадку запитання повинні бути точні, вичерпні, однозначні, не виходити за межі спеціальності експерта, відповідати предметові експертизи та формулюватися з урахуванням наукових можливостей експертного дослідження. " Тому під час вирішення питання про призначення експертизи потрібно активно заперечувати проти питань протилежної сторони або корегувати, уточнювати їх. Серед нейтралізуючих («неправильних») запитань, зокрема такі: 1. Розмиті. Такі питання розширюють межі дослідження і цим ускладнюють роботу експерта. Відповіді на них, як правило, є неповними. 2. На межі різних наук. Для того, щоб відповісти на запитання експерт змушений вийти за межі своєї спеціальності. Такі питання дають можливість заперечувати компетентність експерта. 3. Питання-синоніми. Висновок з цих питань дає ту саму інформацію, але за формою ці питання різні. Відповіді не будуть тотожними, а тому в них можна знайти суперечності. 4. Запитання, відповідь на які залежить від урахування певних обставин. Відповідь на це питання буде неповною. 5. Двозначні запитання. Сформульовані так, що припускають різне тлумачення.